Матеріал підготував: Денис Штибель
Анафілактична реакція є мабуть, одним із найбільш небезпечних невідкладних станів у практиці стоматолога. Незважаючи на невелику частоту виникнення, анафілаксія є одним із тих станів, які можуть спричинити летальний наслідок, і тому розуміння діагностики і тактики лікування такої проблеми має надзвичайно важливе значення.

В 2015-му році Європейська Рада Реанімації (European Resuscitation Council, ERC) опублікувала клінічні рекомендації по менеджменту пацієнтів з анафілаксією, які ми взяли за основу для даної публікації.

Отже, анафілаксія уражає 1 із 300 європейців впродовж їх життя із частотою 1,5-7,9 на 100 000 населення щорічно. Найчастішими причинами розвитку цієї реакції є їжа, ліки, комахи, а також латекс.

Анафілаксію слід запідозрити, якщо у пацієнта, в якого був контакт з алергеном, раптом виникла слабкість з негайним розвитком станів, загрозливих для життя. Такі стани зазвичай пов'язані з порушенням прохідності дихальних шляхів, функцій дихання та кровопостачання.

Але як же діагностувати, що у пацієнта виникла анафілаксія?

Анафілаксія є дуже ймовірною, якщо співпадають будь-які 3 з наступних критеріїв:

1. Гострий початок (від декількох хвилин до декількох годин) захворювання з ураженням шкіри, слизової оболонки або шкіри і слизової оболонки одночасно (наприклад, генералізована кропив'янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка)

І ЩОНАЙМЕНШЕ ОДИН З НАСТУПНИХ КРИТЕРІЇВ
а) Дихальна недостатність (наприклад, задишка, хрипи-бронхоспазми, стридор, зниження максимальної швидкості видиху, гіпоксемія)
б) Знижений АТ або супутні симптоми дисфункції органів-мішеней (наприклад, гіпотонія, непритомність, нетримання сечі).

2. Два або більше з наступних критеріїв, які мають місце одразу після контакту з імовірним алергеном для цього пацієнта (від декількох хвилин до декількох годин)

а) Ураження тканин шкіри, слизової оболонки (наприклад, генералізована кропив'янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка)
б) Дихальна недостатність (наприклад, задишка, хрипи-бронхоспазми, стридор, зниження максимальної швидкості видиху, гіпоксемія)
в) Знижений АТ або супутні симптоми дисфункції цільових органів (наприклад, гіпотонія, непритомність, нетримання сечі)
г) Стійкі шлунково-кишкові симптоми (наприклад, спастичний абдомінальний біль, блювота).

3. Знижений АТ після впливу відомого алергену для цього пацієнта (від декількох хвилин до декількох годин)
а) Немовлята і діти: низький систолічний АТ (у залежності від віку) або більш ніж 30 %-ве зниження систолічного АТ*
б) Дорослі: систолічний АТ менше 90 мм рт.ст. або зниження більше ніж на 30 % в порівнянні з базовим тиском людини.

* Низький систолічний АТ для дітей визначається як менше 70 мм рт.ст. для дітей від 1 місяця до 1 року; менше ніж (70 мм рт.ст. + [2*вік]) для дітей від 1 до 10 років; менше 90 мм рт.ст. для дітей від 11 до 17 років.

Лікування
Для надання невідкладної допомоги необхідно діяти згідно протоколу ABCDE. Стани, загрозливі для життя, потрібно ліквідовувати, як тільки такі були виявлені, а також проводити моніторинг стану пацієнта. Мінімальний моніторинг повинен включати пульсоксиметрію, вимірювання тиску та ЕКГ у 3-ох відведеннях.
Виклик допомоги
Слід викликати службу швидкої медичної допомоги або реанімаційну бригаду з лікарні.

Позиція пацієнта
Пацієнтів з анафілаксією слід покласти на спину з піднятими нижніми кінцівками, якщо вони виявляють нестабільність кровообігу; перевести у позицію «сидячи» пацієнтів, якщо вони виявляють дихальну недостатність або у рятівне положення на боці, якщо пацієнт втратив свідомість. Проте, слід пам'ятати, що переведення пацієнта в сидяче чи стояче положення може спричинити серцевий напад.

Введення адреналіну
Адреналін впливає на альфа-1-рецептори і викликає звуження периферичних судин, тим самим спричиняє реверсію гіпотензії та набряку слизової оболонки, посилюючи частоту і силу серцевих скорочень. Це потенційно може врятувати життя пацієнта і тому адреналін повинен вводитись усім пацієнтам з анафілаксією; а також пацієнтам з клінічними ознаками, які можуть перерости в анафілаксію. Не існує абсолютних протипоказань до лікування адреналіном у пацієнтів з анафілаксією.Адреналін слід вводити внутрішньом'язово в середину зовнішньої частини стегна. Введення адреналіну внутрішньом'язово має хороший профіль безпеки, хоча пацієнти можуть відчувати серцебиття і головний біль. Адреналін внутрішньом'язово (1 мг/мл) слід вводити в дозі 0,01 мл/кг маси тіла до максимальної сумарної дози 0,5 мл. При використанні автоін'єктора з адреналіном, пацієнти вагою від 7,5-25 кг повинні отримати 0,15 мг; 25-30 кг – 0,3 мг. Доза може бути повторена принаймні після 5-хвилинного інтервалу.

Видалення тригера
Ймовірний тригер анафілаксії повинен бути негайно вилучений, якщо це можливо. Якщо виникає серцевий напад – необхідно одразу розпочинати СЛР.

Обструкція дихальних шляхів
Враховуючи те, що анафілаксія може спричинити набряк і обструкцію дихальних шляхів, варто провести ранню інтубацію. Для цього потрібно звернутися до спеціаліста.

Кисень
Всім пацієнтам з анафілаксією слід вводити високу концентрацію кисню через маску.

Кристалоїди
Потрібно вводити в/в і припинити введення, якщо кристалоїди є причиною анафілаксії.

Н1- і Н2-антигістамінні препарати. Системні антигістамінні препарати зазвичай використовуються при анафілаксії, але були відзначені тільки як такі, що полегшують шкірні симптоми у дослідженнях, в яких лише невелика частина учасників страждала від анафілаксії.

Глюкокортикостероїди
Гормональні препарати можуть запобігти чи скоротити довготривалі негативні реакції.

Пацієнтам, у яких була підозра на анафілаксію, рекомендується пройти обстеження і лікування у лікарнях, які мають необхідне забезпечення в разі виникнення станів, загрозливих для життя.
Потрібно попередити пацієнтів, у яких була хороша відповідь на первинне лікування, про можливість рецидиву симптомів. Тому таких пацієнтів потрібно залишити під наглядом.Усі пацієнти повинні знати, що спричинило анафілаксію (якщо це можливо дізнатись) і як її уникнути. А також повинні бути проінформовані, як визначити ранні симптоми анафілаксії, щоб, у разі потреби, підготувати і використати необхідні медикаменти самостійно.


Джерела
1) European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2015. Section 4.Cardiac arrest in special circumstances.
2) Наказ Міністерства охорони здоров'я №916 від 30.12.2015 «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»
Підписуйтеся на наш блог
Залишайте ваші контакти у формі нижче та отримуйте сповіщення про нові статті.
Made on
Tilda