Матеріал підготувала: Христина Рижук
Розуміння етіопатогенезу та поширеності такого захворювання як периімплантит, а також низькі прогнози та доказовість методів лікування периімплантиту вже не один десяток років спонукають науковців до пошуку філософського каменю, який дасть ключ до того, як попередити запальні процеси навколо периімплантних тканин. Ну і, відповідно, відкриє двері в напрямку довготривалих віддалених результатів.
Останнім часом все більше досліджень присвячені вивченню стану м'яких тканин навколо імплантатів та ійого впливу на успішність лікування.
Проте, не менш важливим аспектом успіху залишається пропозиція кісткової тканини, що оточує імплантат.
Враховуючи різні дефекти альвеолярного гребеня, які з'являються після часткової, або повної втрати зубів, розрізняють такі види аугментації кісткової тканини:
1
Латеральна
2
Горизонтальна
3
Комбінована
Латеральна аугментація має високий рівень прогнозованості на відміну від
горизонтальної, під час якої спостерігається велика кількість ускладнень. Відповідно, тільки якщо імплантат може бути встановлений з хорошою первинною фіксацією у вигідному протетичному положенні, латеральна аугментація виконується в момент імплантації.
При значному дефіциті твердих тканин у вестибуло-оральному напрямку, такий тип аугментації може бути здійснений як перший етап з подальшою імплантацією через відповідний проміжок часу - від 6 до 9 місяців.
Власне для оцінки методу латеральної аугментації, був здійснений мета-аналіз серед публікацій із журналів з високим імпакт-фактором з 2006 по 2016 рік, де були опрацьовані публікації із описами латеральної аугментацїі із віддаленими
результатами, що становили не менше 12 місяців після навантаження.
Було розглянуто два варіанти латеральної аугментації:
Одночасний підхід
Локальна аугментація навколо імплантатів з метою перекриття оголеної різьби
імплантатів при дегісценціях - та фенестраціях (одночасний підхід) - виживання
імплантатів становить 87-95 %
Поетапний підхід
Локальна аугментація для створення місця для імплантації в майбутньому - 99-100% виживання імплантатів
Ці методи агументації були поділені на чотири типи:
1
НКР (GBR) - направлена кісткова регенерація
2
Використання аутогенних кісткових блоків
3
Використання алогенних чи ксеногенних кісткових блоків
4
Техніки розширення (розщеплення) альвеолярного гребеня
"..кожен
4-й пацієнт страждає на запальні процеси навколо імплантатів."
Варто зазначити, що у трьох дослідженнях були описані дані щодо периімплантиту, поширеність якого становить 16-26% з періодом спостереження 6-8 років. А це означає, що кожен 4-й пацієнт страждає на запальні процеси навколо імплантатів.
Зрозуміло, що при виборі будь-якого методу лікування, в першу чергу лікар обирає той метод, який буде найбільш правильним з точки зору здоров'я пацієнта, функції, естетики, а також його суб'єктивних вражень після втручання. У випадку використання блоків у поетапному підході рівень болючості після такого варіанту аугментації є значно більшим, тому це також потрібно враховувати у плануванні лікування.
Для того, щоб оцінити статус периімплантних тканин в даному мета-аналізі було
підраховано відсоток кровоточивих ділянок біля імплантатів під час зондування, рівень виживання імплантатів, глибину зондування, зміни в апроксимальних ділянках кістки, індекс нальоту, зміни кісткової тканини, проаналізовані на комп'ютерній томографії. Також було з'ясовано скарги пацієнта під час анкетування (біль, дискомфорт, задоволення після оперативного втручання), біологічні ускладнення у вигляді мукозиту чи периімплантиту.

Отож, висновки даного систематичного огляду та мета-аналізу показують, що метод латеральної аугментації є чудовим вибором для створення якісної підтримки периімплантних тканин, мінімізує запальні зміни та забезпечує максимальне виживання імплантатів у довготривалому періоді
Підписуйтеся на наш блог
Залишайте ваші контакти у формі нижче та отримуйте сповіщення про нові статті.
Made on
Tilda