Матеріал підготувала: Ярина Семчишин
Імплантологія – напрямок, що стрімко розвивається, даючи стоматологам можливість значно покращити якість життя багатьох пацієнтів. Однак разом із позитивом прогрес приніс сучасному людству чимало негативних «надбань» : гіподинамію, хронічний стрес, збільшення калорійності харчових продуктів – факторів, що викликають поширення артеріальної гіпертензії, ожиріння, дисліпідемії, цукрового діабету, а в сукупності ведуть до виникнення метаболічного синдрому. Саме тому необхідно ретельно враховувати всі системні чинники ризику при реабілітації пацієнтів після імплантації.

Ця публікація розгляне частоту виникнення та тяжкість захворювань периімлантних тканин серед пацієнтів, у яких діагностовано метаболічний синдром.

Нагадаємо: метаболічний синдром - це сукупність принаймі трьох і більше наступних компонентів (National Cholesterol Education Program (NCEP) ATP III) :

- абдомінального ожиріння;

- підвищення рівня тригліцеридів сироватки крові;

- низької концентрації ЛПВЩ;

- підвищення рівня кров'яного тиску;

- збільшення рівня глюкози плазми натще.

Пацієнти, що були включені до представленого дослідження, мали наявний принаймні один остеоінтегрованого імплантата з його функціональним навантаженням протягом > 5 років.



Діагноз метаболічного синдрому в пацієнтів був встановлений відповідно до критеріїв National Cholesterol Education Program (NCEP) ATP III, водночас периімлантні захворювання і стани були діагностовані згідно з новою класифікацією захворювань тканин пародонту та периімплантних тканин.

Критерії діагностики:
1
Глибина зондування
2
Гіперемія периімлантної слизової оболонки
3
Кровоточивість при зондуванні
4
Нагноєння
5
Індекс нальоту
6
Втрата маргінального краю кістки
Здорові периімплантні тканини характеризувалися відсутністю візуальних ознак запалення та кровоточивості при зондуванні , втрата кісткової тканини також була відсутня.

Периімлантний мукозит характеризувався наявністю візуальних ознак запалення, кровоточивістю при зондуванні та / або нагноєнням без втрати кісткової тканини.


Периімплантит визначався як наявність кровоточивості при зондуванні та / або нагноєння з втратою кісткової тканини.

РЕЗУЛЬТАТИ
Результати цього крос-секційного дослідження вказують на взаємозв'язок між метаболічним синдромом та захворюваннями периімлантних тканин (з периімплантитом (OR = 15,26) та периімплантним мукозитом (OR = 10,01).

Це дає підстави вважати метаболічний синдром новим можливим показником ризику розвитку периімплантних захворювань.

В історіях хвороби 45,9% пацієнтів, що взяли участь в цьому дослідженні, діагностовано метаболічний синдром, в решти 54,1% -даний діагноз відстуній. На момент оцінки наявність пародонтиту було виявлено у 62,8% осіб.

З оригіналом публікації можна ознайомитись за посиланням
Підписуйтеся на наш блог
Залишайте ваші контакти у формі нижче та отримуйте сповіщення про нові статті.
Made on
Tilda