Підготувала: Анастасія Орішко
Серцево-судинні захворювання є найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями в світі - 17,9 млн смертей щороку (третина загальної смертності) (Roth et al.,2017). В Європі 45% смертей (3,9 мільйонів) спричинені захворюваннями серцево-судинної системи зі зростаючими показниками за останні 25 років через старіюче населення (Wilkins et al., 2017). Ішемічна хвороба серця, інсульт, гіпертонія (що призводить до серцевої недостатності), ревматична хвороба серця, кардіоміопатія та фібриляція передсердь - це серцево-судинні хвороби, що стають причиною смертності (Roth et al., 2015).

Зараз існує значна кількість доказів на підтримку незалежної асоціації між важкою стадією пародонтиту та захворюваннями серцево-судинної системи (Tonetti et al., 2013). Більше того, дослідження декількох різних груп населення показали значну асоціацію між смертністю від серцево-судинних захворювань та пародонтитом (Linden et al 2012, Sharma et al., 2016). Запропоновані механізми включають бактеріємію та пов'язані з нею системні запальні процеси, включаючи підвищення С- реактивного білка та окислювальний стрес (Schenkein & Loos, 2013).

В лютому 2019 року в Мадриді була проведена зустріч Європейської Федерації Пародонтології та Всесвітньої Федерації Серця, яка залучила експертів в обох галузях для створення вказівок для лікарів та порад для населення, а також сформувала відповіді на запитання, базуючись на наявній доказовій літературі.



Чи люди з пародонтитом (захворювання ясен) мають більшу поширеність ішемічної хвороби та ризик інфаркту міокарда?
Є вагомі дані епідеміологічних досліджень щодо позитивного зв'язку між цими двома захворюваннями. Пацієнти з діагностованим пародонтитом, особливо важкими стадіями, продемонстрували збільшений ризик появи серцевих захворювань порівняно з пацієнтами без пародонтиту (Dietrich et al., 2013).


Чи люди з пародонтитом (захворювання ясен) мають більшу поширеність цереброваскулярних захворювань та вищий ризик інсульту?

Системний огляд літератури Dietrich et al., 2013 визначив три когортні дослідження та три дослідження "випадок-контроль", які демонструють підвищений ризик цереброваскулярної події у пацієнтів з клінічно діагностованим пародонтитом, порівняно зі здоровими пацієнтами.



Чи запобігає лікування пародонтиту виникненню гострих кардіо-васкулярних подій?
Проспективних рандомізованих контрольованих досліджень не було проведено та й доцільність таких досліджень в даному випадку була поставлена під сумнів з етичних та методологічних міркувань. Проте крос-секційне дослідження в Шотландії (de Oliveira et al., 2010), під час якого велося спостереження за 11,869 людьми протягом 1995-2003 років показало, що чоловіки та жінки, які чистили зуби менше одного разу на день, продемонстрували найвищий рівень гострих серцево-судинних захворювань (коефіцієнт ризику 1,7), порівняно з тими, хто чистив зуби двічі на день. Групи пацієнтів, що отримали нехірургічне та хірургічне лікування пародонтиту, спостерігались протягом 1979-2012 років (Holmlund et al., 2017). Під час спостереження пацієнти із субоптимальною відповіддю на лікування мали вищу кількість гострих кардіо-васкулярних подій, порівняно з тими, у кого було проведене успішне лікування. Це свідчить про те, що успішне лікування пародонтиту може впливати на прогресування серцево-судинних захворювань та може зменшити ризик виникнення гострих кардіо-васкулярних подій.



Який ризик проведення пародонтального лікування у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями?
Нехірургічне лікування часто проводиться частинами протягом декількох коротких сеансів або всі маніпуляції одразу за 24 години. Однак лікування всіх ділянок за 24 години викликає однотижневу гостру системну запальну реакцію (Orlandi et al., 2019). Цей ефект не спостерігається, якщо лікування проходить частинами (Graziani et al., 2015). Такі спостереження піднімають питання про те, чи можуть довгі сеанси сприяти ризику виникнення васкулярних ускладнень.

Наразі немає доказових даних про негативний ефект пародонтологічного лікування на збільшення кардіоваскулярного ризику. Базуючись на наявних даних, пародонтологічне лікування не сприяє виникненню кардіоваскулярного ризику.



Чи є ризик периоперативної кровотечі у пацієнтів, які проходять лікування серцево-судинних захворювань?
Пародонтологічне лікування складається з численних процедур з різним рівнем ризику кровотечі. Ризик кровотечі є низьким у переважній більшості процедур, і його можна легко контролювати за допомогою місцевих гемостатичних препаратів. Більшість процедур пародонта може бути згрупована (Steffel et al., 2018a, 2018b):

-Група з низьким ступенем ризику кровотечі (частота менше 1% післяопераційних кровотеч): нехірургічне лікування пародонтиту, хірургічне лікування пародонтиту (консервативне, резективне або регенеративне), видалення зубів та розміщення дентальних імплантатів.

-Помірний ризик кровотечі (частота від 2 до 5%) може відзначатися в основних процедурах нарощування кістки, таких як забір кісткового матеріалу, підняття синуса та процедурах, коли загоєння відбувається вторинним натягом, наприклад,при використанні вільних ясенних трансплантатів.

• У пацієнтів, які проходять антитромбоцитарну терапію

Особи, які отримували терапію ацетилсаліциловою кислотою (аспірин) у різних терапевтичних дозах, а також терапію з використанням Клопідогрелу, Тиклопідину або Тикагрелору, не виявляють статистично значущих відмінностей у частоті виникнення кровотеч у порівнянні з контрольною групою, яка не отримувала антитромбоцитарну терапію (Doganay, Atalay, Karadag, Aga, & Tugrul, 2018; Lillis, Ziakas, Koskinas, Tsirlis, & Giannoglou, 2011).

Подвійна антитромбоцитна терапія, найчастіше АСК у поєднанні з клопідогрелем, може становити певний ризик для післяопераційних ускладнень кровотечі; однак виявляється, що їх можна безпечно контролювати за допомогою місцевих гемостатичних заходів (Napenas et al., 2009; Nathwani & Martin, 2016).

Таким чином, сучасні дані не підтримують припинення антитромбоцитарної терапії перед стоматологічними маніпуляціями, незалежно від типу застосовуваної терапії (одинарна або подвійна антитромбоцитарна терапія) або типу проведеної процедури (видалення одного або кількох зубів, нехірургічне та хірургічне лікування пародонтиту та процедури встановлення дентальних імплантатів).


• У пацієнтів, які проходять антикоагулянтну терапію

Антагоністи вітаміну К

У пацієнтів, які приймають пероральну антикоагулянтну терапію та потребують видалення зубів, незначних стоматологічних маніпуляцій чи встановлення імплантатів, не збільшується ризик кровотечі, порівняно з пацієнтами, які припиняють пероральну антикоагулянтну терапію (Yang, Shi, Liu, Li, & Xu, 2016). У пацієнтів, які продовжують ВКА та піддаються незначній стоматологічній операції, ризик післяопераційної кровотечі може бути збільшеним (Biedermann et al., 2017; Shi et al., 2017), але місцеві гемостатичні засоби виявляються ефективними у боротьбі з післяопераційною кровотечею (Madrid & Sanz, 2009).



Нові / прямі антикоагулянти (DOAC / NOAC – Рівароксабан, Апіксабан)
Існують обмежені випробування та докази щодо ведення пацієнтів на новій терапії пероральними антикоагулянтами (NOAC), які проходять лікування;

Виявляється, немає необхідності переривати терапію NOAC для більшості стоматологічних процедур через низьку частоту ускладнень кровотечі (Kwak et al ., 2019; Lababidi et al., 2018; Patel et al., 2017; Yagyuu et al., 2017). Якщо порівнювати пацієнтів з NOAC зі здоровими людьми, то, мабуть, більша частота віддалених кровотеч (через 2 дні і пізніше) у тих пацієнтів, які не припиняють терапію NOAC (Miclotte et al., 2017).

Рекомендації для фахівців для використання в стоматологічній практиці щодо людей із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ):
• Пацієнтів з пародонтитом слід попередити, що існує більш високий ризик серцево-судинних захворювань, таких як інфаркт міокарда або інсульт

• Пацієнтів з пародонтитом та діагнозом ССЗ слід проінформувати, що вони можуть мати високий ризик для наступних ускладнень ССЗ, а тому вони повинні регулярно дотримуватися рекомендованих стоматологічних терапевтичних, підтримуючих та профілактичних маніпуляцій.

• Ретельний анамнез факторів ризику ССЗ, таких як діабет, ожиріння, куріння, гіпертонія, гіперліпідемія та гіперглікемія. Необхідна консультація з лікарем, якщо будь-який із цих факторів ризику не є належним чином контрольований.

• Стоматолог повинен навчити пацієнтів з пародонтитом індивідуальної гігієни порожнини рота, включаючи чищення щіткою двічі на день та очищення міжзубних проміжків

• Люди, які мають діагноз ССЗ, повинні пройти пародонтологічне обстеження, яке передбачає комплексну оцінку, включаючи заповнення пародонтальної карти, зондування всіх ділянок та показники кровоточивості.

• Якщо пародонтит не діагностується спочатку, пацієнтів із ССЗ слід помістити на режим профілактики та регулярно контролювати (щонайменше раз на рік) щодо зміни пародонтального статусу.

! Незалежно від рівня ССЗ чи специфічних препаратів, рекомендовано забезпечувати нехірургічну терапію пародонтиту протягом декількох сеансів від 30 до 45 хв, щоб мінімізувати сплеск гострого системного запалення !

! Хірургічну пародонтальну терапію та дентальну імплантацію слід проводити так само, як і пацієнтам без ССЗ !

Рекомендації пацієнтам стоматологічного кабінету, які мають серцево-судинні захворювання (ССЗ) або виявлено ризик розвитку ССЗ

• Люди з ССЗ повинні усвідомлювати, що захворювання ясен - це хронічний стан, який може погіршити їх ССЗ і вимагає постійної уваги та професійного догляду.

• Необхідно дуже ретельно очищати зуби та ясна в домашніх умовах, що може включати в себе наступне:

• Щоденне чищення зубною щіткою двічі на день;

• Очищення міжзубних проміжків йоржиками. Там, де вони не підходять, слід використовувати флос;

• Використання специфічних зубних препаратів та / або ополіскувачів з доведеною активністю проти зубного нальоту, якщо це рекомендується лікарем;

• Якщо не лікувати захворювання ясен, вони можуть призвести до втрати зубів і може також ускладнити контроль за профілактикою ССЗ;

• Захворювання ясен можуть мати безсимптомний перебіг, тому варто обов'язково проінформувати пацієнта про необхідність регулярних стоматологічних оглядів в рамках контролю наявних ССЗ.

Стоматолог повинен виявити ранні ознаки захворювання ясен.

Пацієнти також повинні підозрювати захворювання ясен, якщо помічають:

• червоні або набряклі ясна;

• кровотечу з ясен після чищення зубів;

• неприємний смак;

• візуальне видовження коронок зубів;

• збільшення проміжків між зубами / зуби, що розходяться;

• наявність зубного каменю.

1. Пацієнти повинні інформувати свого стоматолога про результати своїх візитів до терапевта та надавати інформацію про історію ССЗ та будь-які зміни лікарських засобів.

2. Пацієнти повинні повідомити стоматолога, якщо вони перебувають на антикоагулянтній терапії.

3. Пацієнти повинні розуміти, що важливо максимально підтримувати здоров'я цілого організму та ротової порожнини зокрема, регулярно відвідуючи своїх терапевта та стоматолога.
У стоматологів часто виникає багато запитань, коли до них на прийом потрапляє медично-скомпрометований пацієнт з довгим списком медичних препаратів. Під цей опис потрапляють люди із серцево-судинними захворюваннями, які виявляються найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями людства.

Отож наведемо для лікарів та широкого загалу найцікавіші відповіді на запитання та рекомендації з консенсусу "Пародонтит та серцево-судинні захворювання" Sanz et al., 2019.


Підписуйтесь на наш блог
Залишайте ваші контакти у формі нижче та отримуйте сповіщення про нові статті.
Made on
Tilda