Підготувала: Ольга Мартовлос
Десятиліттями вважалося, що виникнення рецесій є частиною процесу старіння людини, однак всі докази даного твердження є досить слабкими, тому можна лише стверджувати, що з віком збільшується можливість розвитку причин, що призводять до виникнення рецесій.

Різці разом із жувальною групою зубів стираються однаково в процесі старіння і цей процес компенсується постійним пасивним прорізуванням, яке є результатом безперервного апікального накопичення цементу.

Етіологію виникнення рецесій можна розділити на прямі причинні фактори та сприяючі фактори:

Причинні фактори
Тривалий травматичний вплив невисокої інтенсивності
Неправильна техніка чищення зубів є причиною хронічного травмування тканин ясен.Травматичне щоденне використання зубної щітки та інших засобів гігієни з роками повільно та поступово можуть призводити до виникнення рецесій.
Також варто зазначити, що використання електричної щітки НЕ збільшує ризик виникнення ясенних рецесій в порівнянні з мануальною.
Запальне захворювання пародонту
Деструкція тканин внаслідок пародонтиту супроводжується поступовою втратою кістки, що може призвести до апікальної міграції ясен та оголення кореня в результаті ферментативного руйнування та дезорганізації сполучної тканини.
Неправильне припасування реставрацій
Цей фактор пов'язаний з хронічною тривалою травмою та порушенням біологічної ширини, що, в свою чергу, призводить до апікального зміщення маргінального краю ясен.
Оклюзійна травма
Перевантаження волокон періодонту, що знаходяться поблизу верхівки альвеолярного гребеня, буде спричиняти посилене виділення медіаторів, що впливають на резорбцію кісткової тканини. Це, в свою чергу, сприятиме зниженню рівня кісткової підтримки і, відповідно, зміщенню маргінального краю ясен апікальніше.
Сприяючі фактори
Низьке прикріплення вуздечки
Прикріплення вуздечки на верхній та нижній щелепах поблизу маргінального краю ясен може провокувати запалення пародонту, що, в свою чергу, може сприяти утворенню ясенної рецесії.
Дегісценція
Ризик появи ясенних рецесій значно збільшується при наявності кісткових дегісценцій чи фенестрацій.
Зменшення товщини кісткового гребеня
Поєднане з тонким шаром ясен з вестибулярного боку (найчастіше ікол на верхній щелепі та різців на нижні) може розглядатись як сприяючий фактор виникнення рецесій ясен
Неправильне положення зуба
Неправильно розміщені зуби в зубній дузі можуть піддаватися ризику появи ясенних рецесій, що пов'язано з можливим стоншенням кістки з вестибулярного боку зуба. Зокрема, дуже часто на прорізаних вестибулярно іклах після ортодонтичного спостерігається поява рецесій.
Окремо хочемо розглянути вплив ортодонтичного лікування на появу рецесій, оскльки ця тема є доволі контроверсійною.
Коректне ортодонтичне лікування не є травматичним для тканин пародонту. Тому виникнення ясенних рецесій слід пов'язувати із передуючою їм появою кісткової дегісценції кортикальної пластинки.

Форсоване переміщення зубів має відбуватись в межах трабекулярного простору альвеолярної кістки так, щоб зуб був оточеним кістковою тканиною з усіх поверхонь. Ортодонтичне лікування слід ретельно планувати, беручи до уваги рівномірний розподіл сил на зубні ряди та процеси репарації кісткової тканини на протилежній періостальній поверхні, які виникають у відповідь на переміщення зубів.

Щоб уникнути виникнення дегісценцій та рецесій під час ортодонтичного лікування, потрібно прикладати легкі, збалансовані зусилля на групи зубів зокрема, а не виключно на один зуб.
Локальний періост отримує сигнал від вивільнених медіаторів на відновлення поверхневих шарів та потовщення вестибулярної кісткової пластинки в процесі переміщення зубів фронтально, компенсуючи резорбцію стінки альвеолярної кортикальної пластинки зі сторони періодонту.
Ортодонтичне переміщення не тільки впливає на об'єм та форму періодонтальних тканин, але й на систему остеоцитів, які регулюють форму та об'єм кістки у відповідь на функціональні потреби. Деформація вестибулярної кістки забезпечує стимулювання періосту для відновлення шарів кортикальної пластинки. Якщо у певних клінічних випадках необхідно здійснити переміщення окремого зуба, потрібно прикладати легкі сили та виконати корпусне переміщення, щоб дозволити компенсаторному періостальному механізму функціонувати. Іншими словами, все, що піддається резорбції на поверхні альвеолярної кістки зі сторони періодонту, повинно у відповідь компенсуватись репарацією на вестибулярній поверхні.
Підписуйтесь на наш блог
Залишайте ваші контакти у формі нижче та отримуйте сповіщення про нові статті.
Made on
Tilda