Підготувала: Юлія Міронова

Незважаючи на те, що видалення третіх молярів - дуже поширене явище, бракує досліджень, які б однозначно демонстрували користь профілактичної екстракції при відсутності болю чи інших проблем.

Треті моляри зазвичай прорізуються частково або повністю у віці від 17 до 26 років в обмеженому просторі, часто впираючись в другі моляри. Якщо це зумовлює набряки, пошкодження коренів і захворювання ясен, експерти погоджуються щодо доцільності видалення.

Але якщо немає симптомів, незрозуміло, чи переважає хірургічне втручання над ризиками, - зазначають науковці Кохранівської бази даних систематичних оглядів.

«Враховуючи те, що у всьому світі проводиться велика кількість видалень зубів мудрості, дивно, що відсутні якісні дослідження», - вважає щелепно-лицевий хірург Hossein Ghaeminia з Медичного центру Radboud University в Неймегені, Нідерланди.

У США, наприклад, видалення зубів мудрості із профілактичною метою дуже розповсюджене.

James Barraclough та співавт., 2017, запропонували алгоритм планування лікування та ведення пацієнтів з проблемними третіми молярами нижньої щелепи, що базуються на рекомендаціях Національного Інституту Здоров'я і Вдосконалення клінічної майстерності Великобританії (NICE). Згідно цих рекомендацій, важливо обмежити профілактичне видалення зубів мудрості нижньої щелепи та проводити екстракції лише пацієнтам, котрі мають прямі покази.

Отож, з чого почати?

Перший етап - визначитись, чи видалення зуба достатньо обгрунтоване. Для цього автори статті, окрім вище згаданих NICE, посилаються на гайдлайни Шотландсьої Міждисциплінарної Мережі (SIGN) з розробки клінічних рекомендацій (хоча неодноразово вказують на суттєві відмінності між обома публікаціями, які породжують певні суперечності).

Відповідно до NICE, видаленню підлягають треті моляри нижньої щелепи, пов'язані з наступними патологіями:

  • карієс, що неможливо пролікувати;
  • пульпіт/періодонтит, які не піддаються лікуванню;
  • флегмона, абсцес, остеомієліт;
  • резорбція зуба або прилеглих зубів;
  • захворювання фолікула включно з кистами і пухлинами;
  • серйозні або багаторазові випадки перикоронариту;
  • зуби, які перешкоджають хірургічному втручанню та зуби в ділянці резекції пухлини.

На відміну від рекомендацій NICE, SIGN включають у покази також профілактичне видалення. Його варто проводити пацієнтам, яким призначено курс променевої терапії або кардіохірургію.

Місцеві чинники, які впливають на рішення в користь профілактичного видалення, стосуються других молярів нижньої щелепи, якщо їх патологія зумовлена неправильним положенням третіх молярів. Сюди належать періодонтит, спричинений розташуванням зубів мудрості, та карієс дистальної поверхні сьомих зубів, який неможливо відновити без видалення нижніх вісімок.

Автори статті наголошують, що, хоча рекомендації- це корисний інструмент для складання плану лікування, все ж кожен випадок — унікальний, тому важливо обговорювати з пацієнтом всі доступні варіанти, щоб він міг дійти зваженого висновку, оцінивши переваги та ризики й обравши найкращий для себе варіант. Також були описані інші методи стосовно варіантів видалення третіх молярів, зокрема, ортодонтичне витягнення і сагітальна роздільна остеотомія для мобілізації та релокації нерва.

Наступний крок після прийняття рішення про доцільність і необхідність екстракції - скерування пацієнта на ортопантомограму (ОПГ) з метою одержати більше інформації стосовно положення зуба та його коренів. На ОПГ можна побачити ознаки, які дозволять прогнозувати рівень складності хірургічної процедури та оцінити ймовірність пошкодження нервів: нижнього альвеолярного або язикового. При наявності на ОПГ наступних ознак ризик тимчасово пошкодження нерва становив 19%, а ризик постійного пошкодження 2%:

  • перервність білої лінії;
  • відхилений корінь;
  • девіація нижнього альвеолярного нерва;
  • стоншення кореня.

Якщо на ОПГ візуалізується якась із цих ознак, то наступним етапом має бути отримання 3d-зображення за допомогою конусно-променевої комп'ютерної томографії (КПКТ).

Важливо пам'ятати, що користь, отримана від планування лікування з допомогою КПКТ, має переважувати ризики, пов'язані з дозою опромінення.

Достовірні ознаки високої ймовірності пошкодження нерва на КПКТ:
- звуження каналу;
- прямий контакт між нервом і коренем;
- повністю сформовані корені;
- лінгвальний напрямок нерва з або без перфорації кортикальної пластинки;
- міжкореневе розташування нерва.

Найсерйозніші ознаки високого ризику пошкодження нерва - це прямий контакт із нервом та звуження каналу.

Одне з досліджень виявило зв'язок між проведенням КПКТ та переглядом планів лікування: 12% планів лікування змінювались після КПКТ (вибір між традиційним видаленням чи коронектомією). Додатковий фактор, який впливає на це рішення: наявність на корені заглиблення, утвореного нервом.

Після аналізу зображень, отриманих за допомогою комп'ютерної томографії, лікар разом із пацієнтом приймає рішення стосовно способу видалення зуба. Окрім традиційного хірургічного видалення, існує техніка коронектомії. Це методика, направлена на видалення лише коронкової частини моляра нижньої щелепи (а його корені залишаються в лунці). Таким чином, уникається пряме або непряме пошкодження нижньоальвеолярного нерва.

Також були описані інші методи стосовно варіантів видалення третіх молярів, зокрема, ортодонтичне витягнення і сагітальна роздільна остеотомія для мобілізації та релокації нерва.

З оригінальною статтею ви можете ознайомитесь за посиланням
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29172329

Рекомендації NICE -
www.nice.org.uk/guidance/ta1/resources/guidance-on-the-extraction-of-wisdom- teeth-63732983749

Підписуйтеся на наш блог!
Залишайте ваші контакти у формі нижче та отримуйте сповіщення про нові статті.
Made on
Tilda