2019-й рік почався з сенсаційного відкриття. Одне з авторитетних наукових видань - Science Advances - опублікувало дослідження, в якому доведено взаємозв'язок між пародонтитом та хворобою Альцгеймера (ХА). Більш того, доведено не лише асоціацію між пародонтальним патогеном та ХА, але чітко вказується на те, що цей патоген може служити безпосередньою причиною захворювання.
Отож, давайте спробуємо розібратись у серії експериментів, які були проведені, та зробити свої висновки.


Дослідження проведено групою університетів спільно з приватною фармацевтичною компанією Cortexyme, яка профінансувала дослідження, під керівництвом Stephen Dominy, що виступає також першим автором дослідження.


Спершу було проведено біопсію головного мозку 54-х людей, що хворіли на ХА, і в 99% та 96% біоптатів було виявлено специфічні ензими, що деградують білки. Ці ензими носять назву гінгіпейнів, і продукуються вони Porphyromonas gingivals - однією з основних бактерій, що асоціюється з пародонтитом. Ці ензими були знайдені в гіпокампі (відповідає за пам'ять) та корі головного мозку (відповідає за концептуальне мислення).


Наступним кроком був експеримент на мишах, в яких було індуковано пародонтит. І це, в свою чергу, призвело до інфікування головного мозку та появи нейродегенеративних змін в певних ділянках, характерних для ХА.


В рамках ще одного експерименту компанія Cortexyl протестувала вакцину від гінгіпайнів, та отримала перші успішні результати на мишах.


Дуже важливим для інтерпретації результатів дослідження є також розуміння можливих біологічних механізмів проникнення P. gingivalis у головний мозок. При нелікованому пародонтиті площа раневої поверхні, що контактує з під'ясенною біоплівкою, може сягати площі людської долоні, а це- прямий контакт патогенної мікрофлори з кров'яним руслом. P.gingivalis, будучи однією з найбільш агресивних бактерій, має здатність проникати в білі клітини крові та судинні стінки і, як наслідок, в головний мозок.


Безперечно, це дослідження є лише початком шляху, і потрібна велика кількість подальших наукових пошуків, які б підтвердили отримані результати, зокрема, інтервенційних досліджень на людях. Такі дослідження зможуть показати ефективність вакцин проти гінгіпайнів у довготривалій перспективі. Але якщо це буде доведено, і P.gingivalis дійсно виявиться етіологічним агентом ХА, це може кардинально змінити підходи до діагностики та профілактики цього захворювання, і змусить загальну медицину зовсім під іншим кутом розглядати хронічні захворювання порожнини рота.


Детальніша інформація за посиланням.

Підписуйтеся на наш блог
Залишайте ваші контакти у формі нижче та отримуйте сповіщення про нові статті.
Made on
Tilda